Осінні барви — це не описати,
Така краса, що серце завмира.
І хочеться по осені блукати,
Бо ще м’яка-м’якесенька трава,
А квіти гарні, різнокольорові,
А небо синє-синє і без дна…
Осінні дні теплесенькі, чудові
І радість щира, а не напускна…
Красою осінь душі напуває,
Наснагою наповнює серця.
Високо нас над світом піднімає,
Дивує всіх без краю та кінця.
Див осені нікому не злічити —
Відчути треба серденьком усе.
Та просто насолоджуватись, жити…
І хай вона нас в дивосвіт несе….