Шолом-Алейхем (1859-1916) — один із найвидатніших і найпопулярніших єврейських письменників-класиків, з дня народження якого 2 березня виповнилось 165 років.
Твори його перекладено на багато європейських мов. Він багатогранно і барвисто показав не просте життя євреїв у колишній царській імперії, переважно в Україні, з якою зв’язаний весь життєвий і творчий шлях письменника.
Царський уряд встановив для євреїв “межу осілості”, певні губернії, за межами яких їм було заборонено жити. Євреям заборонялася служба в державних закладах; заборона жити в селах позбавляла євреїв можливості займатися сільським господарством, заборона жити в містах – працювати в промисловості, на транспорті; заборона навчатися у вищих і середніх навчальних закладах.
А після єврейських погромів по всій Росії, в тому числі в Києві, спровокованих у 1905 році Синодом Російської Православної Церкви, змушений був, заради порятунку родини, покинути улюблений ним Київ. Він виїхав із родиною до Львова, потім – за кордон.
Попри це Шолом-Алейхем любив Україну, де українці і євреї здавна живуть і працюють поряд. В оповіданні “Паска на селі” він любовно змалював дружбу українського і єврейського хлопчиків — Хведьки і Файтла. В ліричній повісті “Пісня пісень” єврейський юнак, Шимек зворушливо говорить про українську природу, як про рідну: “Я бачу небо, відчуваю теплий вітерець, чую, як пташки щебечуть, цвірінькають і літають над нашими головами. Це — наше небо, наш вітерець, наші пташки, все наше, наше, наше!”.
Шолом-Алейхем вільно володів українською, завдяки йому багато людей за кордоном взагалі вперше почули про Україну.
Тому в Україні ім’я Шолом-Алейхема носять вулиці у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Полтаві, Житомирі, Новограді-Волинському, Чернівцях, Білій Церкві, Броварах. Також є вулиці у містах: Бердичів, Броди, Коростень, Збараж, Переяслав, Ніжин, Херсон, Умань, Новомиргород, Сміла, Старокостянтинів (Хмельницька область), Славута (Хмельницької області), Деражня (Хмельницька область), Гайсин, Дрогобич.
Матеріал підготувала: викладач зарубіжної літератури Ганна Кисіль