Щороку в березні автори і читачі відзначають  Всесвітній день поезії, покликаний нагадати жителям планети про існування світу Прекрасного.

Поезію створюють люди незвичайні. В них особливе, своєрідне  бачення світу, оригінальне сприйняття дійсності. Їхні очі відкриті для всього прекрасного, а душі  – для любові до людства.

Крізь світло власної душі вони несуть нам у своїх віршах яскраві почуття. В поезії є все: наші бажання, прагнення та помилки. Адже й  завдання поезії – зробити людину духовно вищою, гармонійною.

І хоча в наш час побутує думка, що час поезії давно минув, що в сучасну техногенну епоху потрібна лише суха, конкретна інформація, реальність ставить усе на свої місця: шанувальники поетичного слова були, є і будуть у всі віки і всі часи.

27 березня викладач зарубіжної літератури Кисіль Г.В. провела тематичний захід «Театр поезії», на якому звучали вірші американських, німецьких, французьких та російських класиків в перекладі та мовою оригіналу, лунали пісні та романси.

Головним завданням було донести до студентів думку про те, що поезія вічна і  буде одухотворювати людство, доки воно існуватиме.