ЗУПИНИСЬ! НЕ СПАЛЮЙ ЛИСТЯ!!!

Осінь у багатьох асоціюється з пожовклим опалим листям і щороку постає питання перед кожним, що з ним робити? Листя, що опадає восени з дерев – не сміття. Розкладаючись у ґрунті, воно збагачує мінеральними і органічними речовинами, структурує ґрунт, покращуючи його якість, створює умови для розвитку ґрунтової мікрофлори і фауни. У лісі ніхто не готує ґрунт – природа робить його сама з щорічно отримуваного матеріалу – опалого листя. Отже, воно корисне.

Традиційно осіннє листя спалюють. Але чи безпечно це для природи та людини? Шкода від спалювання листя багатогранна. Але мало хто звертає увагу на цю проблему. При згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря виділяється до 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали й низка канцерогенних сполук. Потрапляючи в людський організм, вони пригнічують імунну систему, руйнують гормони і вітаміни, створюють сприятливі умови для утворення злоякісних новоутворень. Крім цього їдкий дим від спалювання осіннього листя особливо небезпечний для дітей, у яких чутлива імунна система, літніх людей, які мають серцево-судинні, алергічні захворювання та проблеми дихальних шляхів, особливо астматиків.

У повітря потрапляють радіоактивні речовини, пил, викиди промислових підприємств, які накопичились у листі за літо. Чадний газ, що утворюється при горінні, викликає задуху у людей, алергії, призводить до головного болю, нервових розладів. Із тліючого листя і бадилля виділяється бензопірен, що здатен викликати у людей ракові захворювання. Згорання листя призводить до загибелі мікроорганізмів у ґрунті, сповільнює відновлення ґрунту. Вогонь знищує рослинність, їхнє коріння та насіння, місця гніздування птахів та проживання тварин, руйнує верхній родючий шар ґрунту тощо. Внаслідок випалювання сухої рослинності знижується біопродуктивність та видовий склад трав. Окрім того, підпал сухої стерні призводить до некерованих надзвичайних ситуацій, виникає небезпека лісових і торф’яних пожеж. Дим вогнищ у безвітряні дні утворює смог і надовго зависає у повітрі, при цьому погіршується видимість на дорогах, що сприяє збільшенню кількості ДТП, де гинуть люди.

Дослідження вказують, що за 20 років збирання листя та вивезення його з території, де воно опало, а тим більше спалювання в чотири рази зменшує родючість ґрунту і здатність до самовідновлення. Також в сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка.

Що робити з опалим листям, сухою травою, які будуть завжди? Найкращим шляхом утилізації опалого листя є компостування. Компост з опалого листя – це не лише корисна практика створення чудового органічного добрива. Якщо правильно використовувати цей природний ресурс, ви зможете не лише зекономити гроші на придбанні дорогих добрив, але й поліпшити структуру ґрунту в саду чи на городі.

Користь листяного компосту:

Правильно виготовлений листяний компост містить кальцій, азот, калій та мікроелементи, які є необхідними для зростання і розвитку рослин. Розкладаючись, компост віддає ґрунтові корисні поживні речовини, які покращують родючість і здоров’я ґрунту.
Він захищає від гризунів і шкідників, це натуральний спосіб боротьби без хімічних засобів.
Листяний компост можна використовуватися для утворення шару зимівлі в саду. Він допомагає захистити корені рослин від негоди й морозів.
Компост може бути використаний як мульча, яка чудово покращує родючість ґрунту і забезпечує захист рослин. Компост як мульча допомагає утримувати вологу в ґрунті, запобігаючи її випаровуванню, створює бар’єр для зростання бур’янів, покращує родючість ґрунту. Компостна мульча допомагає зберігати рівномірну температуру ґрунту, запобігаючи перегріву влітку і переохолодженню взимку.

Слід пам’ятати, що Статті №16 та №22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею № 77 адміністративного Кодексу України. Є й інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

Відповідальність за випалювання стерні, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя на сільськогосподарських землях, вздовж автомобільних доріг і залізниць, у парках, зелених насадженнях та газонів у населених пунктах передбачена ст.77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та складає від 170 до 340 грн. для громадян і від 850 до 1190 грн. для посадових осіб. За випалювання рослинності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду штрафи збільшуються до 1700 грн.