Трагедія Бабиного Яру – в серці українського народу.29 вересня – День пам’яті загиблих в Бабиному Яру. Бабин Яр – урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від вулиці Фрунзе в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги. Перша згадка – у 1401,коли володарка цієї землі жінка-шинкарка(“баба”) продала її Домініканському монастирю. У 15 – 17 ст.згадується також як урочище Бісова баба, Шалена баба. Друга згадка – Бабин Яр – величезне урочище на околиці Києва, Куренівці. Колись там протікав широкий струмок, в якому місцеві жінки прали білизну – звідси і така назва….це вже потім у Бабиному Яру стали розстрілювати військовополонених,підпільників,циган,та інших людей, які провинилися перед третім рейхом. Фашисти вирішили почати ці розстріли 29 вересня 1941 року,цинічно приурочивши їх до єврейського релігійного свята – Судного дня. Ця робота зайняла у них цілих 3 дні по 1 жовтня. І за ці дні було розстріляно 33 тисячі 771 єврея,в основному люди похилого віку,жінки і діти. Бабин Яр, також став місцем розстрілу п’яти циганських таборів. У загальній складності, в Бабиному Яру в 1941 – 1943 було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік . Масові розстріли відбувалися аж до звільнення Києва. 18 лютого 1943 року – тут розстріляли 3 футболістів київського “Динамо”: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка, що дало привід для створення після війни легенди про так званий “матч” смерті. Упродовж 1941 – 1943 роках у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена ОУН і серед них відому українську поетесу Олену Телігу та її чоловіка Михайла. Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою. Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують в нацистів,заявляючи про ” розв’язання українського питання”.Жахіття повторюються,жорстокі масові вбивства рашистами чоловіків,жінок,дітей,літніх людей,тварин,тортури – фізичні та моральні,згвалтування,навіть іноді намагання спалити тіла,щоб приховати вчинені злочини,як свого часу,відчуваючи наближення поразки,робили нацисти. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Мир, безпека й рівновага у Європі та світі можливі тільки після того,як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано. Пам’ятаймо про це,якою ціною дається мир,спокій,незалежність. Надія Гандзюк.